«Наші вироби з лози відомі навіть у Америці та Арабських Еміратах», — майстриня Марія Дубляк

Село Іза на Закарпатті вважається столицею українського лозоплетіння. Знаходиться воно неподалік Хусту. І майже кожна родина тут створює із лози неймовірно гарні речі: крісла, кошики, абажури, шкатулки, хлібниці… Все натуральне, як сама природа.
І ось мистецтво лозоплетіння закарпатського села Іза внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

«Каркасну основу для меблів у нас створюють з дерева — буку або смереки»

—Те, що лозоплетіння нашого села Іза внесено до Національного переліку нематеріальної спадщини України, — новина дуже приємна, — говорить Марія Василівна. — Наше мистецтво добре знають і за кордоном: у Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Італії, Німеччині, Голландії. Наші вироби відомі навіть у США та Арабських Еміратах.

Абажури з лози стають прикрасою у оселях та ресторанах

— Що саме особливо цінується у різних країнах?

— В Угорщині дуже люблять кошики з фарбованої лози, а у Чехії та Словаччині віддають перевагу натуральному вигляду, хочуть навіть, щоб виріб не був лакований. У США користуються попитом абажури та комоди для білизни. У Арабських Еміратах — меблі для терас та балконів. Це і столи, і крісла, і дивани…

— Різномаїття форм та декору вражає. А у чому особливість технології лозоплетіння у селі Іза?

— У тому, що каркасну основу для меблів у нас створюють з дерева — буку або смереки. З буку виходить дорожче, зі смереки — дешевше. Дерев’яний каркас сприяє міцності меблів. Майстри з лозоплетіння у інших місцях, як правило, такий каркас не роблять.

— Читала, що у вашому селі кожний двір нагадує виставковий павільйон.

Меблі з лози дуже зручні та гарні

— Так, у кожній родині плетуть і дорослі, і діти. Взагалі село Іза дуже мальовниче. Річка, гори, ліси… Вночі, коли у горах мерехтять вогники — це казково гарно. До коронавірусу та війни у нас було дуже багато туристів. Приїжджали з Чехії, Угорщини, Німеччини, Голландії… Німецьким туристам дуже сподобалися наші меблі. Італійським — зокрема, крісла для офісу, барні стійки для кафе.

«Важливо, щоб на меблі не потрапляли прямі сонячні промені та дощ»

— Чи доводилося вам створювати вироби для відомих людей?

— Так. Наприклад, для народного артиста України Івана Поповича ми робили дуже гарні ажурні меблі — диван, крісло, столик.

—— Як визначається якість виробів із лози?

— Робота повинна бути виконана акуратно, все має бути добре закріплене.

Дерев’яна каркасна основа у меблях створюється з буку або смереки

— Чи потрібно якось за виробами з лози особливо доглядати?

— Ні. Важливо, щоб на меблі не потрапляли прямі сонячні промені та дощ. Від вологи лоза чорнітиме. В закритому приміщенні меблі з лози можуть слугувати дуже довго —20−30 років.

«Секретами лозоплетіння ми готові ділитися з усіма бажаючими»

— Які незвичайні вироби з лози вам доводилося створювати?

— Сувеніри — машину, метелика, гуску. Якось робили дуже гарну парасольку для нареченої та капелюшок.

— Чи тримаєте ви власні секрети лозоплетіння у таємниці?

— Ні. А навіщо? Секретами лозоплетіння ми готові ділитися з усіма бажаючими. Якось до нас приїхав гість, який хотів освоїти технологію. Мій чоловік Степан вчив його.

— З якого віку діти залучаються до процесу?

— Знаєте, тепер діти не дуже хочуть плести, бо у них багато навантажень — навчання, гуртки. спорт… Проте, якщо ми отримуємо замовлення, то сідають працювати у родині всі.

Кошики з лози зроблені дуже майстерно

— Що найважче у створенні виробів?

— Процес заготовки лози. Кожен прутик треба перебрати. Це займає багато часу. А створювати вироби — задоволення.

— У вас вдома, мабуть, чимало виробів з лози?

— Дещо є. І поличка для взуття, і крісло-качалка, і кошики для квітів.

— Що вас надихає у творчості у такий складний час?

— Краса — це те, що завжди надихає. Уявити без неї життя неможливо.

Раніше «ФАКТИ» писали про художницю Олесю Трофименко, яка отримала пропозицію до співпраці від Будинку моди Dior.

Фото з альбому Марії Дубляк

Источник